Хід заходу

Звучить пісня

 Ведучий 1

Книги – володарі простору. Вони запрошують нас до захоплюючих подорожей найрізноманітнішими куточками нашої планети й загадковими всесвітами. Кожний народ має свою літературу. З неї ми дізнаємося про особливості історії, традиції і звичаї людей, що населяють земну кулю. Книги є посланцями миру, що й звучить у словах литовського письменника Межелайтіса: „Подібно довгим ключам перелітних птахів мандрують книги, засіяними зорями піднебессям, і на веселкових крилах несуть дружбу, немов сонце”.

Як часто ми не усвідомлюємо справжньої ціни книг, з яких черпаємо

 наснагу до праці і творчості, любові і життя. Адже книга у всі віки була і буде духовним скарбом нації, джерелом її немеркнучої історії.

Книга є помічником, порадником, а для тих, хто вміє дружити з нею, вірним другом. Протягом усього життя ми звертаємося до книги. Вона допомагає пізнати та зрозуміти навколишній світ і самих себе. Нерідко книга, вчасно прочитана, підказує людині вихід зі складної ситуації.

Книга – єдина машина часу, створена людиною. Завдяки їй ми розсуваємо

 межі теперішнього та перелітаємо в минуле та майбутнє.

Ми, українці, по праву пишаємося багатством найбільшої в Європі

бібліотеки Ярослава Мудрого, створеної 1037 року в стінах церкви Софії Київської, книгозбірні митрополита Петра Могили, які, по суті, були центрами освіченості і культури всієї Європи.

Книга – справжній маг. Читаючи, ми уявляємо себе чарівниками, здатними

 розуміти мову речей, тварин і рослин. Скільки дивовижних таємниць

 відкривається нам завдяки книгам! Скільки безцінних скарбів трапляється на

 шляху читачів! А скільки незабутніх зустрічей з літературними героями!

Людство навіть пам’ятники поставило своїм улюбленим літературним

 героям. У США стоять на п’єдесталі два хлопчики – Том Сойєр та Гек Фінн. А у Франції ви можете побачити пам’ятник сміливому д’Артаньяну. В Італії на вас чекає довгоносий Піноккіо – старший брат Буратіно.

А в Данії, в Копенгагенському порту, дивиться на море ніжна Русалочка – героїня казки Андерсена. Герої улюблених книг надихають нас у житті, вчать бути добрими, чуйними, справедливими.

 Учень1.

У книги люди, наче бджоли в соти,

Знесли духовний, чародійний мед.

Сліпцеві очі ним потри, і в миг

Побачить сонце й голубі висоти,

Відчує мислі найстрімкіших літ.

Збагне людські страждання і турботи,

Поможе іншим темряву збороти,

Рвучи з очей пов”язки чорних лент!

Благословенна та ясна година,

Коли Буквар до рук бере дитина,

Коли читає „Кобзаря” юнак,

Коли Франка „огромнії сонети”

Підносять дух, коли говорять Гете,

Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак

                            Дмитро Павличко

 Учень 2.

 Стоїть Олімп

 Із сотень тисяч книг

 Дорога від підніжжя

 До вершини.

І світ утратився б.

 А може навіть зник,

 Якби не їх багатотомні покоління.

Бо кожне із написаних там слів.

 Рождалось в мудрості,

 А деякі – у муках.

І світ би жити

 Просто не зумів

 Без того рівно писаного духу.

Я не повірю, що заміна буде їм,

 Бо в книгах завжди

 Найщиріша в світі сповідь.

У них є те,

 Чим ми найбільше дорожим:

 І спрага знань,

 І дивосвіт любові…

 Ведучий 1.

 Винахід книги – одне з основних досягнень цивілізації. А необхідність такого винаходу людина відчула ще за давніх часів, тільки-но зрозумівши, що думки, досвід і знання треба якимсь чином зберігати, щоб передавати іншим.

У стародавні часи людська пам'ять була єдиним засобом збереження і передачі суспільного досвіду, інформації про події і людей. Історія знає так звані цивілізації без писемності, де величезна кількість необхідних відомостей просто заучувалася напам'ять жерцями, законознавцями, вчителями.

 А зараз вашій увазі презентація: «Еволюція книги»

Слайд 1. Малюнки на каменят та стінах печер.

•         Багато-багато років тому не було ні чорнил, ні паперу, ні, тим більше, книг. Інформацію передавали від однієї людини до іншої. Але як же важко запам’ятати дуже різні й довгі історії. Тому люди придумали малювати картинки на камені, на стінах печер. Малюнки несли інформацію, яку можна виразити не одним словом, а цілим реченням. Але далеко не все можна висловити за допомогою малюнків. Спробуйте, наприклад, намалювати вираз «У мого друга прекрасний характер». Боюся, що не вийде. Та й розуміли намальоване всі по-різному. Тому люди намагалися виконувати малюнки простіше.

Слайд 2. Від малюнків утворилися ієрогліфи.

•         Від малюнків утворилися ієрогліфи. Слово «ієрогліф» означає «священні знаки». Кожен ієрогліф означає слово або його частину. У наш час ієрогліфами пишуть народи Китаю та Японії.

Слайд 3. Знаки на глині.

•         У деяких стародавніх державах, таких як Вавилон, Ассирія, Шумер, писали на глині. Загостреними паличками люди видавлювали на сирій глині знаки, схожі на подовжені трикутники – клини. Тому такий лист називається клинописом. Покриті значками плитки сушили й обпалювали в печі для кращого збереження.

Слайд 4. Глиняні книги.

•         Кожна така книга складалася з десятків або навіть сотень глиняних «сторінок», укладених у дерев’яний ящик. Уже в цей час були створені бібліотеки. Під час розкопок була знайдена казково багата бібліотека ассірійського царя Ашшурбаніпала, що жив у ХІІ ст.. до н.е. Навіть пожежа не змогла знищити глиняні книги, вогонь їм не страшний. Він робить їх тільки міцнішими.

Слайд 5. Пальмове листя.

•         У давній Індії матеріалом для перших книг служило пальмове листя, яке висушували, нарізували довгими вузькими смужками. Текст писали тушшю тонким пензликом. Давні індійці першими здогадалися збирати написані сторіночки в купку та прошнуровувати. Інший їхній винахід – палітурка: стопка прошнурованих сторінок з обох боків закривали обструганими дерев’яними дощечками, щоб книга краще зберігалася. Палітурки прикрашалися яскравими картинками-мініатюрами. Пальмове листя - матеріал неміцний, тому прадавні індійські книги не вціліли до нашого часу.

Слайд 6. Папірус.

•         В Африці по берегах річок і боліт росте очерет – папірус. Він удвічі вищий за людину, стовбур завтовшки з руку. З папірусу робили найнеобхідніші речі: тканина для одягу, річкові човни, вітрила, споживали, писали на ньому.

•         Процес виготовлення папірусу був досить складним. Серцевину очерету різали на смуги, потім накладали одна на одну, притискали вагою, сушили на сонці. Потім отримані листки склеювали один з одним. Виходила довга стрічка. Її зручно було зберігати, згортаючи в трубку, оскільки листи папірусу були крихкими й ламалися. Такі книги називали свитками. Текст на папірусових свитках писали чорним чорнилом вузькими стовпцями. При читанні папірусову стрічку перекочували з одного боку на інший. Папірусові свитки (до 40 м завдовжки) намотували на дерев’яні або кістяні стержні й ховали в шкіряні або дерев’яні футляри. Папірус не витримував вологи, вона його руйнувала. Багато світків згоріли під час пожеж, але більшість дійшли до нас у вигляді уривків. Зараз вони зберігаються в музеях і великих бібліотеках світу.

Слайд 7. Віск

•         Разом з папірусом використовували дешевший матеріал для книг – віск. яким заповнювали дощечки, вистругані в середині. Такі дощечки скріплювали шнурками. Перша і остання дощечки воском не заповнювалися. Такі книжечки служили дуже довго: запис можна було стерти, а потім наново написати. На воскових дощечках писали сталевою або кістяною паличкою – стилем.

Слайд 8. Пергамент

•          Найбільша бібліотека з папірусових сувоїв знаходилася в місті Олександрія. Вона налічувала близько 70 000 сувоїв. Але цар міста Пергама вирішив створити бібліотеку, яка перевершить олександрійську. Коли єгипетський цар дізнався про це, то заборонив вивозити папірус із Єгипту. Тоді жителі цього міста навчилися робити матеріал для листа зі шкіри тварин (телят, ягнят). Цей матеріал стали називати пергамент. Спочатку з нього продовжували робити свитки, але незабаром звернули увагу на міцність цього матеріалу: його можна складати, розрізати, листи з пергаменту можна зшивати й робити палітурку. Книга набула сучасної форми, яка називається – кодекс. На пергаменті писали пташиним пером, найчастіше гусячим, в урочистих випадках – лебединим. Писали особливим чорнилом, яке вбиралося у шкіру так глибоко, що його не можна було змити. Поки ними писали, вони були дуже блідими, а з часом чорніли.

Слайд 9. Літописці.

•         Книги за давніх часів коштували дорого, оскільки створювалися повільно, ціною кропіткої праці переписувача. Він від руки переписував книгу впродовж декілька місяців, а іноді й років. Писали й переписували книги в основному при монастирях.

•         У давній Русі переписувачів називали літописцями. Вони писали на бересті – корі берези, яку обробляли спеціальним чином. Декілька сотень берестяних грамот було знайдено при розкопках у Новгороді.

Слайд 10. Папір.

•         У ІІ ст.. до н. є. в Китаї винайшли дешевший матеріал для листа – папір. Технологію виготовлення китайські майстри довгий час тримали в секреті. Лише в ХІІІ ст. навчилися виготовлювати папір у країнах Європи.

Слайд 11. Рукописні книги.

•         У давнину всі книги були рукописними, тому що їх писали від руки. Рукописні книги були справжніми витворами мистецтва. Багато прикрашалися і мали палітурки.

Слайд 12. Літопис

•         Наші предки читали літопис «Повість минулих літ, автором якого є Нестор»

Слайд 13. Йоганн Гутенберг

•         У ХV ст. (1447 р.) Йоганн Гутенберг придумав металеві букви, з яких набирав текст, покривав букви фарбою і за допомогою пресу отримував відбиток на папері. Своє велике відкриття, винахід друкарського верстата, Гутенберг обмірковував і здійснював упродовж 10 років. Відома його книга Біблія, 150 екземплярів якої він віддрукував на папері і 35 – на пергаменті. Збереглося лише 47 екземплярів цієї першої друкарської книги. Сьогодні це найдорожча книга у світі. Гутенберга людство шанує як основоположника європейського книгодрукування.

Слайд 14. Друкарні.

•         Книги друкують у друкарні. 

Перегляд відео фільму про Іонна Гутенберга

Вашій увазі презентація : «Найдивовижніші книги світу.»

Слайд 1. Книга 360 °

n  Японський художник Yusuke Oono створив вражаючу тривимірну казку про Білосніжку. Читати таку книгу надзвичайно цікаво, адже вона приємно вражає не лише своїм змістом, але й формою.

Слайд 2. Кулінарна книга - запіканка

n  Цю книгу створили хорватські видавці. В чому ж її родзинка? Для того, щоб приготувати будь-яку страву за її рецептом, Тобі доведеться спочатку її запекти! Так-так, лише після цього на її сторінках з’явиться текст.

Слайд 3. Мільярди віршів у десятьох сонетах

Раймонд Квінау написав книгу, в якій всього десять сонетів. «І що ж тут незвичного?» — запитаєш Ти. Справа у тому, що кожен з них розрізаний на тоненькі смужечки довжиною в один рядочок. Тож Ти запросто можеш комбінувати смужки в будь-якій послідовності, зберігаючи при цьому ритм та щоразу отримуючи новий зміст.

А якщо захочеш прочитати всі можливі комбінації, Тобі доведеться не розлучатися з цією книгою цілодобово протягом 200 000 років.

Слайд 4. Книги-скульптури

n  Американець Брайан Деттмер створює дивовижні скульптури з книг. Він займається «бук-карвінгом» — різьбою по книгах. Ножиці, скальпель і пінцет — ось і все, що потрібно майстрові для створення власних книжкових шедеврів.

Слайд 5. Найбільша книга у світі

n  Найбільшою книгою в світі є атлас висотою 180 см, який складається з 37 друкованих карт. Книга була створена в 1660 році спеціально для англійського короля Карла II. Атлас являє собою настінні карти розміром 1,9 х 1,75 м, які були обережно зшиті та розкішно прикрашені.

Слайд 6. Найменша книга у світі

n  Неозброєним оком не зрозуміти, про що йдеться в книзі. Та якщо збільшити книгу в 600 разів, ми побачимо, що це найменша в світі копія Нового Завіту.

Слайд 7. Книга-годинник

n  Ця незвичайна книга складається з трьох менших, які зовні виконують функцію годинника. А числа 3 і 9 допомагають орієнтуватися в часі.

Слайд 8. Дірява книга

n  Друже, чи знаєш Ти, що таке гіпертекст? Користуючись інтернетом, Ти часто переходиш за посиланнями, які приводять Тебе до  нових і нових текстів. Це і є гіпертекст. Письменник Джонатан Фоер вирішив зробити його паперову версію. Цікаво вийшло, чи не так?

Слайд 9. Книги Тіма Бейкера

Тім Бейкер — відомий художник-графік і скульптор. Його книги вражають художньою витонченістю та майстерністю.

Слайд 10. Деревяні книги

n  Барбара Йейтс — екологічний художник. Вона створює мальовничі книги-шедеври зі старих дерев, всередині яких вже не вирує життя.

Слайд 11. Книга-світильник

n   Насправді це не книга, а креативний світильник-нічник, стилізований під книгу. Така цікава «книжечка» оригінально прикрасить будь-яку кімнату в темний час доби.

Слайд 12. Книга-тунель

n  Ця унікальна книга являє собою тунель, що сполучає Нью-Джерсі та Нью-Йорк. Подорожуючи цим тунелем, Ти дізнаєшся багато цікавинок з історії та сучасності.

Слайд 13. Тривимірні книги Бенджаміна Лакомба

n   Тривимірні книги — гордість французького художника-ілюстратора Бенджаміна Лакомба. Завдяки креативному мисленню та майстерності рук він створив оригінальний дизайн для таких творів як «Аліса в країні Чудес», «Пінокіо», «Мадам Батерфляй».

Слайд 14. Вікіпедія на папері

n  Всім відомо, що кількість статей у вікіпедії перевищує кількість статей навіть у найповнішій енциклопедії, тому її видання здавалося нереальним. Дизайнер Роб Меттьюс створив книгу, на 5000 сторінках якої знаходяться найбільш відвідувані сторінки англійської вікіпедії.

Слайд 15. Книга-спеція

n   Гадаєш, спеції зберігають лише в спеціальних баночках та пачках? А от і ні. Нік Бамптон запропонував зберігати їх в книгах. Для того, щоб використати спецію, потрібно відірвати листочок від книги та покласти його на сковорідку. Під дією температури та вологи лист-спеція розчиняється.

 Учні:

Народна мудрість говорить про книгу:

     •         Нема розумного сусіда – з  книгою поговори

•         Одна книга тисячи людей навчає

•         Книгу читають не очима, а розумом

•         Книга – не пряник, а дітей до себе манить

•         Книгу прочитав, на крилах політав

•         Книгу читати – все знати

•         Книга мала, та серцю люба

•         Книга – дзеркало життя

•         Письменному книжка в руку

•         Книжку прочитав – і розумним став

•         Книга ростить людину

•         Для розумного книга – найгарніший подарунок

•         Книжку купити – свято собі зробити

•         Ледачому  і книжку підняти важко

•         Книга для розуму – що теплий дощ для зерна

•         Ледачому любі мед та пряник, а розумному- книги

•         Поки ледачий байди б’є , розумний з книжок знання бере

•         Мудра книга – твій розум

•         Весела книга радість приносе

Ведучий 2.

      «Книга, — писав Герцен, — це духовний заповіт одного покоління другому... Все життя людства послідовно осідало в книгах: племена, люди, держави зникали, а книга залишалась. Вона росла разом з людством, в ній кристалізувались усі учіння, потрясаючі уми, і усі страсті, потрясаючі серця; в ній записана та велична автобіографія, яка називається всесвітньою історією». А історію не знати не можна. Значить, не можна не знати справжньої ціни книги.

Ведучий 1.

Дякуємо за увагу. На цьому година цікавих повідомлень: «Еволюція книги» закінчена. Можете ознайомитись з книжковою виставкою.

Звучить пісня