Хід виховного заходу

 І. Організаційний момент

Лунає пісня «Тече вода в синє море…». На сцені стоїть стіл, прикрашений рушником і квітами. За столом - троє ведучих (викладачі І курсу). У залі знаходиться викладач, який керує технічними пристроями. Під час проведення відкритого виховного заходу за допомогою мультимедійних пристроїв демонструється презентація «Тарас Григорович Шевченко».

ІІ. Повідомлення теми, мети виховного заходу

Ведучий 1

Шановні учні! Сьогодні в цій святковій залі ми раді вас щиро вітати зі вступом у наш навчальний заклад. В усіх навчальних закладах нашої держави за наказом міністра освіти України проводиться урок знань, присвячений 200-річчю Тараса Григоровича Шевченка. Постать Кобзаря настільки значна і велична, що за нею досить важко побачити звичайну людину, яка колись  кохала і зраджувала, боялась і ненавиділа. Але ми спробуємо це зробити.

То яким же був Тарас насправді?

ІІІ. Виховна розповідь з елементами бесіди

Ведучий 2

9 березня 2014 року виповнюється 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – поета, художника, мислителя, палкого патріота України.

Кожна нація, якій пощастило відкрити і висловити свою творчу ідентичність, своє глибинне самопізнання, базу національної культури, осягнула це могутнім словом свого національного пророка. Серед тих щасливих, вибраних народів є і ми, українці. І ось чому: поляки дістали Міцкевича, німці – Гете, англійці мають Шекспіра, італійці – Данте, Росія гордиться своїм Пушкіним, а ми, українці, – Тарасом Шевченком.

Він, безсмертний Тарас, для нашого народу – явище унікальне, неординарне. Тому все, що з ним пов’язане, дороге нам і рідне.

Ведучий 1 звертається до присутніх із запитаннями

Запитання :

У яких творах Т.Г.Шевченко згадує запорожців?

(Очікувана відповідь: «Гайдамаки», «Гамалія», «Ще як були ми козаками»)

Як називається картина, на якій Шевченко зобразив послів, що прибули до славного гетьмана Б. Хмельницького?

(Очікувана відповідь: «Дари в Чигирині»).

У якому творі Т.Г. Шевченко згадує серп?

(Очікувана відповідь: «Сон»,  «На панщині пшеницю жала»).

Які ви знаєте пісні на слова Т.Г.Шевченка?

(Очікувана відповідь: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи, мої думи…», «Садок вишневий коло хати…», «Мені однаково…» та ін.).

Виступ учня  1       ( читає вірш1)

Ведучий 3

ДИТИНСТВО ТА ЮНІСТЬ ПИСЬМЕННИКА

Т.Г. Шевченко народився 9 березня 1814 р. в селі Моринцях, Звенигородського повіту, Київської губернії, в сім'ї селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім і батька, він з дитинства зазнав багато горя, відчув на собі весь тягар кріпацтва.

Деякий час Шевченко був у навчанні в дяка-вчителя на становищі школяра-"попихача". Вже у ті роки в нього виявляється великий потяг до малювання. Після невдалих спроб знайти собі в сусідніх селах учителя малювання, Шевченко повертається до свого села і стає наймитом у попа.

Коли Шевченкові йшов 15 рік, його взяли за слугу-козачка до молодого пана Енгельгардта. Разом з паном Шевченко їде до Києва, а потім живе у Вільні, в 1831 р. приїжджає до Петербурга. На 18-му році життя Шевченка законтрактовано до цехового майстра живопису Ширяєва. Випадково знайомиться він з художником І. Сошенком, а через нього — з відомими художниками й письменниками: К. Брюлловим, В. Жуковським, О.Венеціановим. Є. Гребінкою та ін. 22 квітня 1838 року Шевченка викуплено у пана Енгельгардта за 2500 крб. асигнаціями.  Молодий художник стає вільним слухачем Академії мистецтв, одним з улюблених учнів і товаришів К. Брюллова.

Виступ учня 2 (читає вірш)

Ведучий 1

ТАЛАНТ

Свої  поезії Шевченко писав з надзвичайною легкістю – наче  жартома: міг не тільки слухати при цьому розмови присутніх, а й сам брати в них участь. Уявіть: йде салонна розмова, присутні жваво обговорюють якусь подію… і раптом з’являється новий вірш…

Ведучий 1 декламує вірш

Ведучий 2

Шевченко був академіком гравюри Петербурзької академії мистецтв. Він залишав по собі багату спадщину: сотні закінчених картин олією, сепією та аквареллю, понад 30 офортів, близько 1300 малюнків. На жаль, ще не все і збереглося. Шевченко був віртуозом інтимного співу. Мав добрий слух,  гарний голос. Знав безліч українських пісень. Часто співав соло, а свою улюблену "Зіроньку" виконував так, що загіпнотизовував слухачів. Окрім того, був талановитим оповідачем і прекрасним декламатором. Запальний театрал і приятель найвидатніших акторів  свого часу, під час солдатчини він проявив блискучі акторські здібності.

Демонстрація кліпу з музичним супроводом «Шевченко великий поет і художник»  

Ведучий 3

ОТОЧЕННЯ

Друзями Шевченка були відомі культурні й мистецькі діячі Росії. Так, він переселився до відомого художника Карла Брюлова, щоб опікуватися ним під час хвороби, викликаної любовною драмою. Шевченко був серед небагатьох приятелів автора прославленого полотна "Останній день Помпеї". Геніальний актор Щепкін настільки любив Шевченка, що 70-річним спеціально приїхав на зустріч до Тараса Григоровича у Нижній Новгород. Для вже поважного старця це був справжній подвиг. Ніхто з таким ентузіазмом не приймав Шевченкових творів і не декламував їх, як цей видатний актор Росії. Відомий історик Микола Костомаров, який був з поетом у близьких стосунках, під час похорону Шевченка почав промовляти, але, схвильований, заридав і пішов геть.

Шевченко був у дружніх стосунках з усією українською елітою – Кулішем і Гулаком -Артемовським, Гребінкою і Марко Вовчок, Квіткою- Основ’яненком і Максимовичем.

Виступ учня    (читає вірш 3)

Ведучий 1

СЛАВА

В Україні Шевченко мав таку велику популярність, що поміщики навперейми запрошували його в гості, а коли поет входив до зали, то всі присутні збивалися при вході, і навіть чванькуваті пані, що інакше не розмовляли, як по-французки, очікували його появу з великою цікавістю. Він був предметом загальної уваги і захоплення.

Повертаючись пароплавом із заслання, недавній рядовий Шевченко мешкав у каюті самого капітана і був постійним гостем подорожуючих мільйонерів. Уся петербурзька еліта: славетні вчені, письменники, політичні діячі, митці, артисти, композитори, колишні політичні вигнанці і в’язні, модні красуні, аристократи й студенти, урядовці -  усі вони строкатим і галасливим натовпом після заслання оточили Шевченка, не даючи йому ні відпочити, ні зайнятися своїми справами. Його мало не носили на руках.

Про його популярність свідчить і те, що автопортрет Шевченка купила дядина царя Олександра ІІ, велика княгиня Олена Павлівна, вдова царевого дядька, а один з офортів - граф Олександр Іваров, син колишнього міністра освіти.

Демонстрація кліпу  з музичним супровом «Думи мої, думи…».

Ведучий 2

ОСТАННІ ДНІ ПОЕТА

Про своє фізичне здоров’я Шевченко дбав мало. А воно було дуже надірваним ще в часи заслання. Окрім того, був рідкісним працелюбом. Уже наприкінці вересня 1860 року стало помітно, що поет вельми хворий. Однак він про це нікому не говорив і весь віддавався праці. Лише 23 листопада поскаржився лікарю на біль у грудях. Той порадив не виходити на двір. Домашній карантин Шевченко витримав до Різдва. Казав: "Щоб і на Різдво не виходити? А кутя? А узвар? Ні, не всиджу: колядувати хоч рачки полізу до куми! Це колядування цілком надломило його організм.

Діагноз лікарів був невтішний: водяна хвороба. Останні дні Шевченко провів у великих муках. Проте жоден стогін не вирвався з його грудей. Шевченко лише стискав зуби, виривав ними вуса, давлячи в собі болі, що його мучили.

У неділю 10 березня о п’ятій ранку, зійшовши по сходах до майстерні, він охнув і впав. Так перестало битися серце Тараса Шевченка.

Виступ учня 4 (читає вірш 4)

Ведучий 2

УШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ Т. Г.  ШЕВЧЕНКА

 Найбільшим меморіальним комплексом, присвяченим Кобзареві, є Шевченківський національний заповідник на місці поховання поета на Тарасовій горі у Каневі. Національний музей Тараса Шевченка знаходиться у Києві, його філіалом є Літературно-меморіальний будинок-музей. У Торонто (Канада) існує музей, присвячений виключно Шевченківській тематиці. У галузі літератури щорічно присвоюється Шевченківська премія — одна з найпрестижніших відзнак України. Портрет Тараса Шевченка зображено на банкноті номіналом 100 гривень та на золотій пам'ятній монеті номіналом 200 гривень.  На його честь названо астероїд 2427 Кобзар.

Ім'я Тараса Шевченка також носять вищі навчальні заклади — Київський та Луганський національні університети, Чернігівський педагогічний університет, Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут та головний університет Наддністрянської Республіки; театри — Національна опера, Тернопільський, Волинський та Харківський драматичні театри, Дніпропетровський український музичний драматичний театр, Театр драми й музичної комедії у Кривому Розі, Черкаський та Чернігівський музично-драматичні театри, а також численні кінотеатри.

В Україні та за її межами існує багато пам'ятників Тарасу Григоровичу. Одним з найкращих уважається пам'ятник у Харкові, великі пам'ятники Кобзареві встановлені також у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Львові та інших містах. За кордоном пам'ятники Шевченку встановлено у Росії (Москва, Санкт-Петербург), США (Вашингтон), Канаді (Вінніпеґ, Торонто), Польщі (Білий Бір, Варшава), Чехії (Прага), Білорусі (Берестя, Гомель, Мінськ, Могильов, Слуцьк), Грузії (Тбілісі), Угорщині, Парагваї, Узбекистані, Франції (Париж, Монтаржі), Австралії (Канбера).

ІV. Підсумок

Ведучий 1

Кріпак із кріпаків, геній із геніїв – це він дочасно віддав своє життя, аби неправда і сваволя, кривда і глум над чесною людиною ніколи не приходили на нашу землю. Великий митець пішов з життя… Але його думи та твори живі. То нехай здійснюються його мрії про прекрасну, квітучу, багату, вільну та щасливу країну – нашу неньку Україну!

Учні співають пісню «Одна калина…», ведучі та зал підтримують їх оплесками.

Симоненко Світлана Юхимівна

Мухіна Оксана Йосипівна

Черненко Людмила Василівна