Хід уроку

 І. Організація навчальної групи та емоційне налаштування на урок.

 Перегляд відео "Давайте!" Ігорьохін. Пісня під гітару, написана до  картини Сальвадора  Далі "Передчуття громадянської війни".

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель (на фоні кадрів з документального фільму «1919»)

Картина Сальвадора  Далі "Передчуття громадянської війни" стала символом ХХ століття. На жаль, чимало громадянських війн прокотилося нашою планетою. Важка і кривава історія спіткала і Україну. Громадянська війна – найстрашніше, що може пережити народ, бо, власне, це війна в одній родині. Епіграфом нашого уроку будуть слова Т. Г. Шевченка, який не зазнав цього лиха, проте, мабуть, передчував його:

Того ж батька, такі ж діти, 
Жити та брататись, 
Ні, не вміли, не схотіли,
Треба роз’єднатись.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Учитель. Тема нашого уроку… (Слайд №1, №2)

Учні записують тему уроку в конспекти.

Учитель. У вас на столах технологічні картки. (Слайд №3). На них записані цілепокладання. Виберіть собі, будь ласка, те, про що б хотіли дізнатися на уроці. (Учні визначаються з власними цілепокладаннями).

На уроці ми повинні… (Слайд №4).

Технологічна картка

Цілевизначення

На цьому уроці я хочу:

Глибше зрозуміти зміст твору.

·         Обмінятися думками з приводу зображених у новелі подій.

·         Брати участь в обговоренні проблемних питань, у літературних дискусіях.

·         Давати власну оцінку подіям.

·         Спробувати себе в ролі історика.

·         Спробувати себе в ролі літературознавця.

·         Зрозуміти уроки історії.

·         Усвідомити цінність твору для сучасності.

Учні визначають власні цілевизначення.

Учитель.

На уроці працюють:

Історики, які створювали міні-проект «Представлення платформ різних політичних сил».

Моїми помічниками на уроці будуть експерти (2 учні), вони фіксуватимуть оригінальні відповіді, ідеї, допомагатимуть в об’єктивному оцінюванні.

ІV. Перевірка домашнього завдання.

Щоб робота була плідною і послідовною, відновимо раніше отримані знання.

На минулому уроці ми з вами розпочали знайомитися з творчістю                         Ю. Яновського. Роман «Вершники» - перлина творчості Ю. Яновського. «Я вклав у цей твір всі свої сили!» - зізнався митець. Павло Тичина сказав, що саме цим романом новітня українська література склала екзамен на атестат зрілості.Зараз перевіримо, що ви дізналися про цей твір на минулому уроці.

-         «Вершники» - це за жанром… (Очікувана відповідь: Роман у новелах).

-          Який твір називається новелою? (Очікувана відповідь:  Новела – малий епічний прозовий художній твір, у якому стислий виклад, напружений сюжет, несподівана розв’язка).

-         Який твір називається романом у новелах? (Очікувана відповідь: Роман у новелах – це твір, що складається з кількох сюжетно завершених новел, пов’язаних спільною темою).

-         Роман починається новелою «Подвійне коло», яка, як бачите, є темою нашого уроку. Ви мали випереджувальне завдання: створити портфоліо цього твору. (Слайд №5). Давйте первіримо, що у вас вийшло.

(Очікувані результати роботи над портфоліо:

Портфоліо

Жанр: новела

Тема: зображення родини Половців у кривавих подіях громадянської війни 1919 року.

Ідея новели: засудження братовбивства й недотримання закону народної моралі «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду», протиставлення загальнолюдських вартостей класовим.

Головні герої: брати Половці: денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновець Панас і 14-річний Сашко, командир інтернаціонального загону Іван; батько Мусій Половець, червоний комісар Герт.

Порушені в творі проблеми: платформи різних політичних сил, проблема братовбивчої громадянської війни, розпад родини заради ідеї.)

V. Засвоєння нових знань

Учитель.

 (Слайд №6) Гляньте, яке проблемне питання нашого уроку: у чому причини трагедії родини Половців. На нього ми дамо відповідь майже в кінці уроку. Проте вам доведеться про нього ввесь час пам’ятати.

На полі брані зустрілися рідні брати «одного роду, та не одного класу».

Народила мати, випестила і виростила своїх синів не для кровопролиття, не для вбивств, а для підтримки в старості, для продовження свого роду і народу. Та вийшло навпаки. Сила родових інтересів зіткнулася із силою інтересів класових. Під ударами шабель брати падають один за одними, і кожна нова смерть перекреслює батькове повчання: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». Це аксіома.

А що натомість? Чи дотримались брати заповіді батька? Перегорнімо сторінки новели «Подвійне коло», і ми дізнаємось про поведінку і вчинки братів Половців того гарячого серпневого дня 1919 року.

Учитель. Перша зустріч у степу під Компаніївкою братів денікінця Андрія і петлюрівця Оверка.

-         Хто такі денікінці, петлюрівці? За що боролись?

( Повідомлення учнів-істориків про денікінців і петлюрівців

-         Зачитайте діалог Андрія і Оверка.

-         Дайте оцінку розмові, якщо це можна так назвати

-         Зверніть увагу на художні засоби у словесних поєдинках братів (риторичні оклики, питальні й окличні речення, згрубілі вирази, звинувачення, навішування «ярликів»).

-         На вашу думку, яка роль пейзажу на початку твору?

( Очікувана відповідь: Він співзвучний зображеним подіям)

-         Назвіть, будь ласка, метафоричні образи пейзажу?

(Очікувана відповідь:  Палило сонце, пил уставав, як за чередою, кружляв задушливий шторм степу, а на цьому фоні лютували шаблі, захлинались передсмертною тугою, висвистували шаблі, хряскотіли кістки…)

Учитель. А в степу, біля моря, походжає батько і з теплотою згадує синів, не знає він, що недалеко вже лежить мертвий син Андрій. А в смертельному двобої сходяться Оверко і махновець Панас з молодшим братом Сашком.

- Чиї інтереси захищав Панас?

(Повідомлення учнів-істориків про махновців)

Учитель.

(Слайд№7)

Панас Оверкові при зустрічі сказав:

- Ну  що, браток, - України  тобі  хочеться? -  мовив  Панас.                                                                            
    Закипів  люттю  Оверко: "Памятаєш  батькову  науку? Тому  роду  не  буде  переводу, в  котрому  браття  милують  згоду”.
-   Нащо  нам  рід, коли  не  треба  держави?..

Далі прочитайте з тексу, як Яновський висвітлює ідею протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. (Панас Половець замислився, «рід наш рибальський, на морі бувальський, рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття?» )

-         У чому проявляється жорстокість Панаса? Зверніть увагу на художні деталі.

(… «Стояв кремезний, мов дуб, і реготав», а тяжко поранений Оверко валявся у його ніг; випускає кулю з свого маузера, яка «вибила Оверкові мозок на колесо»).

Учитель. Блискавка розколола хмару, слідом ударив грім, степ потемнів, дощем запахло. Страшно, моторошно, та письменник не малює братів лише чорними фарбами, у Панаса ще збереглися деякі родинні почуття. Ваші міркування з цього приводу.

( Панас викопав яму – притулок братам, у яку покладе Андрія і Оверка, віддасть їм останню посмертну шану. І похорон відбувся. По обличчі Панаса бігли дощові краплі, збоку видавалося, що він слізно плаче. Ніхто за братами не плакав - у всього загону текли дощові сльози).

Учитель. Як символічно, що природа, сам Бог, пославши дощ, плакали за всіма замордованими, вбитими, очищали землю від крові, бруду, ненависті, неправди і зла. А ми запалимо свічу пам’яті тим, хто поліг у цій братовбивчій війні. Політичні переконання братів Половців настільки визначились, що при першій зустрічі вони ставали смертельними ворогами. В останньому герці зустрілися Панас, Сашко й червоногвардієць Іван.

-         Хто такі більшовики? В чому полягала їхня ідеологічна «правда»?

(Повідомлення учнів-істориків про більшовиків

Учитель. Промовисто виглядають брати у час останнього словесного двобою. Продовжте мою думку …

(Переказ: «Високому і дебелому» Панасу… )

Учитель. У Івана вже інша логіка – марксистська. І вона теж страшна.

-         То чи викликає здивування, що Панас закінчує життя самогубством?

Учитель. Поміркуймо ще про п’ятого брата – 14-річного Сашка. Схвально те, що Іван старається врятувати молодшого брата від розстрілу, пояснюючи комісару Герту, що він ще дитина.

-         Як зреагував на це чужинець комісар Герт?

( Очікувана відповідь: Скептично усміхнувся і обмовився, що підлітку перед смертю доведеться пройти катівню революційного трибуналу).

Учитель. «Іван взяв Сашка за чуба, що виглядав з-під шапки по махновському звичаю, став скубти, як траву, а Герт осміхнувся…». Прокоментуйте цю художню деталь.

(Очікувана відповідь: Іван усе зрозумів і пожалів Сашка, бо він теж стане жертвою)

Чому в новелі не згадується мати братів Половців?

(Очікувана відповідь: Якби вона з’явилася, то плакала б над кожною дитиною не класовими, а однаковими солоними сльозами; можливо, це порушило б задум Яновського показати трагедію братів)

Учитель. Пропоную вам хвилинку вільнодумства «Я думаю так».

Звернемося до нашого проблемного питання.

-         У чому трагізм родини Половців?

-         На яких життєвих принципах трималася основа родини Половців?

-         Чи можна застосовувати цей вислів до сьогодення? (Очікувана відповідь: Проблема «роду, в якому браття милують згоду» є дуже актуальною і сьогодні. Адже зараз народи, що вважалися братніми не хочуть розуміти один одного.)

-         Чому новела має назву «Подвійне коло»? (Доповнення вчителя: Серед літературознавців не існує одностайності в тлумаченні цього заголовку. Одні вважають, що «подвійне коло» означає подвійне коло подій — на фронті і в тилу, у степу й у підпіллі.На думку С. Шаховського: «По­двійне коло» — це коло правди й неправди, які письменник дає можливість розрізнити за допомогою наскрізного образу Івана Половця».)

-         Чи є зв'язок між діями братів та їх прізвищем? (Очікувана відповідь: Натяк на дикі кочові войовничі племена, які нападали, вбивали, палили, нищили Київську Русь.)

-         Чи можна братовбивство виправдати якоюсь високою і благородною ідеєю?

-         Чим небезпечна втрата людьми, народом своїх коренів, родинних зв’язків?

-         Що споріднює героя новели Хвильового «Я (Романтика)» і братів Половців?

Учитель. Власне, всі герої цих творів уже втратили себе. Вбивства, жорстокість вже перепинили їм шлях у завтрашній день. Перед ними мертва дорога, дорога в нікуди, бо знищені одвічні загальнолюдські цінності. Не забуваймо, що суспільство, побудоване на численних людських жертвах, замішане на невинній крові, не має майбутнього, не може жити. На початку уроку кожен із вас отримав технологічну картку.

-         Чи справдилися ваші очікування?

Учитель. Перед вами два символи: світле сонечко і темна безвихідь. Сонечко символізує світлу життєву дорогу, а темне хмара – дорогу в нікуди. Поділіться своїми враженнями від прочитаної новели: «візьму в життя», «засуджую».

Учні діляться враженнями.

VІ.  Закріплення нових знань   (робота над тестами)

VІІ.  Домашнє завдання та інструкція з його виконання. (Слайд №8)

Високий рівень – творча робота: на основі тексту скласти психологічний портрет одного з братів Половців.

Достатній рівень – письмове висловлювання: доведіть або спростуйте тезу «Ніщо не проходить безслідно» (на основі новели «Подвійне коло»).

Дусмурадова А.О.